Поиск
Новогодняя сказка

Новогодняя сказка

Подписчики: 31 подписчиков
ID: 45351156

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club45351156

Описание

Мы ждём чудес падарко и веселья

Аптека в Люберцах. Если у вас простуда, грипп, ОРВИ - тогда мы идем к Вам!

Аптека в Люберцах

Ты - жизнь моя... Твоей любви я не достойна,
Скажи мне, ты ведь так решил?
И угасал тогда невольно,
Лишь огонек моей души.
Моя любовь-твоя простуда,
Которой нет конца.
Ее убьет наверно чудо,
Ну или я сойду с ума...

Ты - жизнь моя..

Калачизм в Кургане (R.I.P.). Будешь вести отвратительную жизнь полную разврата,потом женишься, дети, старость, пенсия...а мы будем сидеть на плитах свят гудрон пить и презирать тебя. Так что выбирай праведная жизнь с анекдотами про Маслова,пивом в самых мерзких местах города,и отсутствие женщин...либо же гореть тебе в геене огненной
За Жизнь Без Баб! За Русь! За Футбол! За Курганский Тобол! За Стакан Первоча и За Нашего Калача!
Солнышко скроется - Метрополис закроется, и так глядишь к утру - я без пива помру
Хороших девочек разбирают ещё щенками. Из остальных вырастают сучки.
Подруги поменяются сегодня - завтра,а братики с тобой всегда - за ними правда
Астрологи объявили неделю борьбы с простудой, прирост водки в хижине Евгения удваивается
Вот есть у тебя друг, он женится и нет у тебя больше друга - Да, она толстая и страшная, зато добрая! - Если бы при всём своём уродстве она была бы злой тварью, то кому она вообще была бы нужна?
Видео группы:
http://vkontakte.ru/video.php?gid=18298195

Калачизм в Кургане (R.I.P.)

~ФОТО~БАТЛЫ~. Хааааааааааапчиииииииииииии<img class=emoji src=/emoji/e/f09f97bf.png alt=🗿> крч, тут фф фото ффотт хапчииии батлы<img class=emoji src=/emoji/e/f09fa4a7.png alt=🤧>я простудилась 1 подписка одна таблетка мне<img class=emoji src=/emoji/e/f09f8db7.png alt=🍷><img class=emoji src=/emoji/e/f09f9180.png alt=👀>так вОт тут у нас фото батлы и вот правила:
1_- Без мата<img class=emoji src=/emoji/e/e29895.png alt=☕>2_- не ссориться<img class=emoji src=/emoji/e/e29895.png alt=☕>3_- не беспокоить работников в лс<img class=emoji src=/emoji/e/e29895.png alt=☕>5_- Не говорить :ТАМ ЗА МЕНЯ БОЛЬШЕ ПРОГОЛОСОВАЛИ: если это не так<img class=emoji src=/emoji/e/e29895.png alt=☕>6_- дружить<img class=emoji src=/emoji/e/f09f97bf.png alt=🗿>Фотобатлы будут часто<img class=emoji src=/emoji/e/f09f95b8.png alt=🕸><img class=emoji src=/emoji/e/f09f8d99.png alt=🍙> на этом всё <img class=emoji src=/emoji/e/e29aa1.png alt=⚡><img class=emoji src=/emoji/e/f09f9881.png alt=😁> покаа<img class=emoji src=/emoji/e/f09f97bf.png alt=🗿><img class=emoji src=/emoji/e/f09f8dbc.png alt=🍼><img class=emoji src=/emoji/e/f09f8cb8.png alt=🌸>

~ФОТО~БАТЛЫ~

Передова.Вірші з війни(від самих бійців). Війна на Сході зачепила багатьох.. і часто у стрічці знаходимо вірші, присвячені цим подіям..
Та ніхто з нас - що сидить в мирному тилу - насправді не уявляє - ЩО таке війна, ЯК там нашим хлопцям - насправді..
Лише у постах і віршах самих бійців - можна побачити, зрозуміти хоч трохи їх героїчні будні.. Як воно є, а не як уявляється в теплому тилу..
Вірші з війни Бориса Гуменюка для багатьох вперше відкрили - цю реальність. Вірші хлопців з аеропорту, і вірш знайдений в госпіталі..
Загалом, тут ви знайдете ті вірші, (а іноді й есеї чи інтервю) які адміни зможуть знайти, але всі вони - писані саме там, авторства учасників АТО.
Вони - справжні.
Тому послухайте, як бачать і що думають - ті, кому ми так вдячні, і ким так захоплюємось.. Наші захисники.
________________________
з.і. Я запрошую всіх, хто має досвід і бажання допомогти в пошуку, ідентифікації творів, адмініструванні спільноти. Давайте зберігати історію разом!
з.і.і. Якщо ви хочете запропонувати твір, автор якого НЕ є учасником АТО - просимо до інших спільнот. Винятків не передбачається.
___________________________
Я прийду з війни і гляну в очі
Тому, хто каже, що жити не хоче.
Кому набридла робота, нудне телебачення,
Розповім трішки, що бачив я...
Кому надто зимно вночі, сильна спека днем,
Чекали задовго таксі, змокли під дощем,
Як ми боялись заснути, навіть на мить,
Від пострілів градів, ще й гроза гримить.
Та ми звикли спати під шум мінометів,
Чергували, щоб інші дрімнули... не в наметі...
Ми спали, там, брате, у ямах холодних,
Де гріють лиш мрії і туга за домом.
Бувало, що пили воду з калюж,
Вечеря для десятка - один підсмажений вуж.
В нас не було простуд, а може й були.
Ніхто і ніколи про це не говорив.
Найстрашніше, до чого там звикаєш,
Це, що кожного дня когось втрачаєш..
І не знаєш... може завтра ТИ...
Але ми вже звикли... Змогли... Змогли...
Ми не герої, як ви говорите...
Тут люди дуріють, стають душевно - хворими...
Це все від війни... від великого горя,
Але більшість - сильна. Сильніша крові і болю...
Ми тут, бо ВИ там маєте жити у спокої,
Ми тут, бо так само хочемо миру...
І навіть, коли я лежу в окопі,
Ніколи не думаю про могилу...
Я мрію про дім, про роботу, сім'ю,
Як же хочу скинути з себе броню...
Допоможи, полюби життя,
Там де мир, там - щастя.
Не шукай собі зла.

Передова.Вірші з війни(від самих бійців)