Бережанський районний музей книги

  • Подписчики: 39 подписчиков
  • ID: 85147619
Блокировка:
Нет ограничений
Верификация:
Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте
Видимость
открытое
Популярность:
У сообщества нет огня Прометея
Домен:
club85147619

Описание

Музей книги, створений в рамках Товариства книголюбів України як міжобласний науково-методичний центр пропаганди книги, відкрито 24 червня 1984 року. Статус Музею отримав у 1994 р., коли перейшов у відомство Міністерства культури. Знаходиться в будівлі міської ратуші (1803-1811) – пам’ятки архітектури національного значення, що входить до Державного історико-архітектурного заповідника м. Бережани. Експозиції. 1. «Історія музею книги». Експозиція розповідає про творчий шлях музею – від Методичного центру пропаганди книги, єдиного на пострадянському просторі закладу музейно-пропагандистського типу. В експозиції представлений багатий книжково-ілюстративний фактаж, що розповідає, як про заснування самого Товариства, його республіканських, обласних, районних відділень, друкованих видань, рекомендацій і посібників по пропаганді книги, так і роботу в місцевому осередку і, головне, відкриття Методичного центру пропаганди книги в Бережанах, що в нинішній час отримав районне підпорядкування, змінив статус на музей книги. Експозиція складається з чотирьох експозиційних вузлів, два з яких розповідають про широкі творчі зв’язки музею з письменниками, художниками, видавцями як в Україні, так і в ближньому та дальному зарубіжжі, численні різноманітні літературно-мистецькі заходи, що відбувалися і дальше проводяться в стінах музею. 2. «Історія книгодрукування та стародруки». До золотого фонду музею належать зразки глаголичних листків, факсиміле «Ізборник Святослава» (ХІ ст.), «Київський псалтир» (ХV ст.), копії видань І. Федорова – «Апостол» та «Буквар» (обидва 1574 р.). В колекції музею є оригінали стародруків: «Лексикон слов’яно-руський» (упор. Паво Беринда), «Учительне Євангеліє», «Граматика» (Кременець, 1638 р.), «Богогласник» (Почаїв, 1790 р.) та інші цікаві видання. 3. «Маркіян Шашкевич – Пробудитель Галицької Русі». М. Шашкевич прожив коротке, але сповнене боротьби життя, частина якого була пов’язана з нашим містом – він навчався в Бережанській гімназії. У 1993 р. до 150-річчя з дня смерті у Музеї книги відкрито пам’ятну кімнату Пробудителя. Матеріали до експозиції надійшли не лишень з України, а й з Канади, США, як вияв вдячності подвигові Поета. 4. Бережанський період життя і творчості Андрія Чайковського. Життя і творчість великого українського письменника, адвоката і громадського діяча тісно пов’язана з Бережанами. У музеї є прижиттєві видання з автографами автора, світлини, інші експонати, що розповідають про побут, звички, уподобання письменника. У 1892 р. А. Чайковський та І. Франко довколишніми з Бережанами селами, вивчаючи життя людей цього краю, про що залишилися чудові спомини. Відвідувачі музею можуть пройти до красивого будинку на околицях центру Бережан, де мешкав А. Чайковський. Поруч з будинком встановлено бюст письменника. 5. Літературна Бережанщина. Експозиція складається з чотирьох розділів: - початки красного письменства на Бережанщині; - Літературна Бережанщина кінця ХІХ – початку ХХ ст.; - Сучасна літературна Бережанщина; - Література діаспори. Р. Мох, К. Уейський, Я. Косіна, Є. Желехівський, родини Лепких, Рудницьких, С. Твердохліб, М. Кушнір, З. Штокалко, М. Яцків, Ф. Коковський, О. Сенатович, Л. Різник, Г. Мороз, М. Чумарна, П. Андрусяк – далеко не повний перелік літераторів, пов’язаних долею з Бережанською землею. 6. Меценатська діяльність доктора Романа Смика. У жовтні 1998 р. до 80-річчя від дня народження д-ра Р. Смика – племінника письменника Б. Лепкого, знаного мецената, відкрито виставку «Лежить на серці доля України», яка стала базою для постійної експозиції, відкритої 24 серпня 2000 р. Тут представлені родинні фото та документи, книги, подарунки та бібліотека, яку передав Благодійник музеєві. Також тут знаходяться старі платівки, аудіо касети з улюбленими мелодіями, відеокасети із записами Лемківських імпрез. Почесний голова Тернопільської «Просвіти» П. Головин сказав: «Якби не пан Смик – ми не знали б, хто такі Лепкі».