Поиск
дудлинг для начинающих

дудлинг для начинающих

Подписчики: 37 подписчиков
ID: 92824427

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club92824427

Описание

Картинки, рисунки Тема дудлинг. ^_^ ^_^

Susanin. Клуб путешественников. путешествия по культурной жизни северной столицы.
в новом пространстве на Думской.
Действие Пути незаметно и вездесуще. Путь везде и во всём. Путь упорядочивает без того, чтобы господствовать. Мы везде и во всём видим действие Пути, но нигде не можем сказать, что вот это — Путь сам по себе.
Канал Грибоедова, 26.
арка, дверь направо, код 270...

Susanin. Клуб путешественников

Вощанці. ВОЩАНЦІ
Країна: Україна
Область: Львівська область
Район/міськрада: Самбірський район
Рада: Вощанцівська сільська рада
Код КОАТУУ: 4624281901
Поштовий індекс: 81432
Телефонний код: +380 3236
Площа: 6,53 км²
*************************************** ТРІШКИ В МИНУЛЕ Історія села Вощанці сягає корінням у сиву давнину. Офіційною датою його заснування вважають 1436 рік. Однак перші письмові згадки знаходимо ще в документах Галицько–Волинського князівства, виданих князем Левом: «1284 р. — грамота галицького князя Лева Даниловича бояринові Ярославичу Юліяновичу (Вощанців) Шептиці, якою князь дарує село Кальнофости й Онуфріївський монастир, а також підтверджує право власності на землі, що колись належали його предкам, для заснування сіл Шептич і Вощанці у Самбірській волості». Але й тут не обійтися без детективних прийомів: науковці сперечаються щодо автентичності цих документів. Та незаперечним є той факт, що на цих землях уже в той час проживали християни. Польський король Казимир IV у 1469 році підтвердив на прохання «шляхетних Федора із Шептич та його братів і племінників Федора, Гліба і Сенька» згідно з наданими документами право власності на села Шептичі, Кальнофости з Онуфріївським монастирем у Самбірському повіті та село Вощаницю у Перемишльському повіті. У 1556 році король Сигизмунд ІІ підтвердив таку саму грамоту шляхетним Станіславові Броньовському і Кузьмі та Якову Шептицьким. Напевно, вже ніхто не зможе розказати про монастир, який колись існував на тих землях. Але старші люди пригадують: «Через село Вощанці колись проходили козаки і десь тут
перепочивав король…» Тут знаходиться одна із найстаріших церков у Самбірському районі — дерев'яна Церква Воздвиження Чесного Хреста. Офіційна дата заснування храму — 1734 рік, хоча є свідчення про те, що храм існував і раніше. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.ст. церква у Вощанцях мала значне майно, у неї було три дочірні церкви — в селах Угерці Винявські (тепер Зелений Гай), Канафости і Шептичі. В цей період село вже мало свої міцні господарські та культурні традиції — так, посилено розвивалось економічне життя, чому сприяло гуртування односельців (напр. господарсько-споживча спілка «Сила», організована ще наприкінці ХІХ ст.); культурне життя було представлене осередком товариства «Просвіта», який виник одним з перших у повіті в 1901 році, працювала школа з викладанням українською. У читальні «Просвіти» були книжки з історії України, букварі та шкільні підручники, історичні календарі, сільськогосподарські видання. При читальнях діяли крамниці. «Просвітяни» проводили фестини, організовували вистави, з якими виступали і по навколишніх селах. Велику роль у житті громади Вощанців цього періоду відігравали шановані люди — священики, вчителі, лікарі, які були своєрідним показником і мірилом духовності. У селі дотепер бережуть добру пам'ять про священика Семена Кульчицького, який на початку ХХ століття був у храмі парохом (з 1892 року). За його ініціативи в селі було засновано спортивно–культурне товариство «Луги», позичкову касу, товариство тверезості, згадувану господарсько–споживчу спілку «Сила». Панотець показав себе ще й добрим господарем — провів ремонт церкви, ініціював розширення центральної дороги в селі, обабіч шляху посадив фруктові дерева, декотрі з яких збереглися і плодоносять і зараз. У будинку отця Семена була велика бібліотека, діяла також аптека. Дочки священика Дарія і Люба працювали вчителями у сільській школі, надавали медичну допомогу. У 1911 і 1914 роках Семен Кульчицький і вчитель Михайло Пилипчак організовували у Вощанцях Шевченкові роковини. У тому ж (1914) році за сприяння отця Семена вперше на теренах Рудківщини, а можливо, і в галицьких селах узагалі, було відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку. За проукраїнську діяльність о.Семен перебував під контролем польських влад. Так, на посвяченні і коронації фігури Матері Божої у 1927

АНО Туркорпорация юга. Меняем сознание и активируем пассионарность через погружение в культурные коды, археологию и географическое многообразие.
— Исследуй, вдохновляйся, обнаружь свое сокровище в России! —

АНО Туркорпорация юга

Факультет СКСиТ. Факультет социально-культурного сервиса и туризма был создан в 2001 году.
Изначально он существовал на базе музыкально-педагогического факультета под руководством Я.А. Токарчука.
В 2003 году факультет стал самостоятельным структурным подразделением ЕГУ, появилась кафедра социально-культурного сервиса и туризма.
В настоящее время подготовка студентов ведется на очном и заочном отделениях.
В 2010 – 2011 г. на дневном отделении обучается 108 студентов, на заочном – 155.
Наименование учебного заведения:
Государственное образовательное учреждение высшего профессионального образования «Елецкий государственный университет им. И.А. Бунина»
Ректор:
Кузовлев Валерий Петрович
Телефон приемной ректора:
8 (47467) 2-21-93
Телефон приемной комиссии
8(47467) 6-00-90
Декан факультета:
Иванова Раиса Михайловна
Телефон приёмной декана:
8 (47467) 4-17-31
Специальность:
Социально-культурный сервис и туризм
Код специальности:
100103.65

Факультет СКСиТ

♥ ♥ ♥ Рогиня ♥ ♥ ♥ Городенківський р-н.. Засноване 1378
Населення 473
Площа 7,815 км²
Густота населення 63,6 осіб/км²
Поштовий індекс 78150
Телефонний код +380 03430
Короткий опис
Село Рогиня розташоване в смузі степового Покуття. Віддалене від районного центру на 17 км, межує з селами Вікно, Вербівці, Сороки, Хвалибога, Виноград, Острівець. В селі налічується 473 жителів що проживають в 152 – х будинках. Та 23 жителі які знаходяться за кордоном.
Історія
Перша згадка про село датується 1378 роком. Є дві версії про походження назви села Рогиня. Перша: Село було побудоване в формі рога. Друга: село було розміщене за рогом села Вікна. В 1620 – 1621 роки турецько – татарські загони здійснили най спустошливіший напад на Покуття. Ордою хана Джанібек – Гірея наше село було спалене. За колишнім реєстром Коломийського староства 1670 році в Рогині налічувалося лише 20 хат. У 1900 році населення с. Рогині становило 665 осіб. Багато жителів села загинуло на фронтах першої та другої світових воїн.
17 вересня 1948 році було створено перший колгосп імені Щорса. Головою був Яворський П.М. Протягом усіх років радянської влади люди працювали в колгоспі.
Упродовж століть жителі села Рогиня жили, працювали й відпочивали згідно з Церковним календарем, головними віхами були свята й пости. Основними були Різдвяні свята, Великодні свята, Трійця, Спаса, Перша та друга Пречиста, Покрова. Багато радощів приносили свята Івана, Андрея та Миколая. Після Покрови починалися вечорниці молодь одружувалася. Основними обрядами були христини, весілля, проводи в армію, похорони. Основна роль тут належала церкві. Церква здійснювала не лише релігійну місію, але була духовним поводирем поневоленого люду. При церкві діяли братства, які несли світло божої науки, сприяли розвиткові освіти, оберігали батьківські традиції, плекали рідну мову, свято шанували давні звичаї. В 1839 році в с. Рогиня була побудована церква Різдва Пресвятої Діви Марії. Також працювала двокласова школа, якій викладали українською мовою.
Парохом рогинської і вікнянської церков 1885 і до 1939 року був Олександр Осадса. Він постійно перебував у гущі людей, допомагав їм словом і ділом. Це йому завдячують наші села потужним соціально – культурним розвитком. О. Осадца був засновником і керівником братства святої тверезості, читальні «Просвіти». Молодь села Рогині проводила своє дозвілля на вечорницях, в літку на толоці «Під горою» влаштовувалися танці. Працювала хата – читальня.
Після приходу радянської влади в хаті Сметанка Івана було створено клуб. Працювала при клубна бібліотека.
В 1975 році 31 серпня згоріла Рогинська церква, побудована в 1839 році, а в 1975 році 1 вересня була відкрита новозбудована початкова школа.
В 1988 році був побудований новий клуб та бібліотека, тодішнім головою колгоспу «Дружба» Гевюком Мирославом Федоровичем.
В 1991 році урочисто було відкрито новозбудовану церкву.
В 1997 році в селі Рогиня було відкрито Капличку до Дня незалежності України по вулиці Українській. Кожного року 24 серпня біля каплички проходить святкування Дня Незалежності України. У 2008 році в селі Рогиня святкували 630 років селу Рогиня, на стадіоні.
В селі майже всі жінки займаються вишиванням, в’язанням, писанкарством. В бібліотеці неодноразово влаштовувались виставки вишиванок.

♥ ♥ ♥ "Рогиня" ♥ ♥ ♥ Городенківський р-н.